Мітинг-реквієм по вшануванню борців за волю України
 

Вже доброю традицією стало в Іваничах  щороку,  у другу неділю після Світлого Христового Воскресіння,  збиратися на трагічному місці, де колись була катівня НКВС, щоб віддати шану та увіковічнити пам’ять полеглих і похованих у спільній могилі борців за волю України з лав повстанців, які віддали своє молоде життя, щоб здобути Українську державу або вмерти за неї.

30 квітня 2017 року представники влади, громадськість,  місцеві жителі прийшли, аби схилити голови за полеглими вояками ОУН-УПА, вірними синами і дочками України, що були знищені, замордовані на цьому місці.

Ведуча заходу Ірина Приймак розповіла присутнім історію боротьби українського народу за свою волю, за краще майбутнє України.

Панахиду за закатованими вояками ОУН-УПА та за загиблими борцями за волю України у нинішній час,  відслужили митрофорний протоієрей, настоятель Свято-Покровського храму отець Андрій та отець Василь.

Голова районної ради Андрій Бадзюнь подякував усім за те, що прийшли на це святе місце, яке не дає забувати наших борців за Україну, а їх подвиг надихає бути гідними їх наслідування, любити Україну, бути гідними її синами. Він також подякував учасникам АТО, волонтерам, усім небайдужим людям, які відстоюють рубежі нашої держави зі зброєю в руках на сході і тим, хто у тилу, допомагає бійцям армії нести службу на лінії боротьби з ворогом. А ще повідомив, що обласна рада прийняла рішення визнати 2017 рік -роком УПА.

Заступник голови Іваничівської районної ради Юрій Мазурок розповів присутнім про долю двадцятирічної дівчини Катрусі - зв’язкової з повстанцями, яка потрапили у катівні НКВДистів. Її катували, але вона мовчала. Привезли батька, який мав напоумити доньку видати імена повстанців, але батько дав їй мудру пораду. І дівчина нічого не сказала. Її засудили до страти і повезли до Луцька. Страти вдалося уникнути, вийшов указ Сталіна про відміну смертної кари і дівчину відправили у заслання відбувати покарання. Ця дівчина Катруся – мама його дружини.

Про своє переосмислення подій того часу і сьогоднішнього говорив учасник АТО Віктор Вілентко. Він солідарний з думкою інших промовців, що на це святе місце ми приходимо не просто, щоб відбути, не просто, щоб покласти квіти, а вникнути у сутність нашої історії, боротьби.

Зворушливими були слова кожного виступаючого, а серед них - сина закатованого на цьому місці повстанця Миколи Тимощука, який  традиційно приїхав цього дня на місце загибелі свого батька та виступив перед присутніми із своїм віршем, присвяченим борцям за волю України.

Доньки покійного  вояка УПА, Тимофія Колесника читали хвилюючі власні поетичні рядки. Учень комунального закладу  “Іваничівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №2 імені Юрія Лелюкова” Сергій Салатюк розповів присутнім історію, яку дізнався від своєї прабабусі, що по звірячому  була закатована її рідна сестра.

 Усі наголошували – пам'ять про героїв житиме вічно.

Хвилиною мовчання вшанували усіх загиблих борців за волю України, а до підніжжя Курган-могили  поклали поминальні вінки і живі квіти. 
 Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение
 
Активное изображение
 Активное изображение
 Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение
 Активное изображение
Активное изображение
Активное изображение